Напевно почнемо з дитинства. У перший клас я пішла в школу, де вивчали німецьку мову. Моя люба матуся вирішила, що мені потрібна англійська, тому у другий клас мене віддала в зовсім іншу школу, де я аж до закінчення школи вивчала англійську і німецька зовсім мене не цікавила.

Друга зустріч моя з німецькою відбулася, коли я вже у вищому  навчальному закладі готувалася до практики у Великобританії. Це мав бути дуже цікавий досвід, і я з нетерпінням чекала, коли мені виповниться 18 років, щоб мати можливість скористатися шансом . Моїм розчаруванням не було меж, коли мене повідомили, що більше немає можливості проходити практику у Великобританії, проте є можливість у Швейцарії.  Вимога – знання німецької мови на розмовному рівні! “Яка німецька? – подумала я собі, – це нереально вивчити за 5-6 місяців німецьку мову, ще й під час навчального процесу,  щоб потім з легкістю спілкуватися з швейцарцями…” Але виходу іншого в мене не було.  І розпочалося моє перше вивчення німецької мови, разом зі мною вчили всі – і мама і тато, сестричка менша, і котик, і песик. Німецька мова увірвалася в наше життя, тобто у моє .

Так, я поїхала в Швейцарію і це було круто!

Звичайно, спочатку я нічого не розуміла, але з часом мої знання набагато покращилися. Сьогодні я вважаю, що це був дуже класний досвід, який допоміг мені у житті. Перша моя робота в Україні  була пов’язана з німецькою мовою. Я працювала Бухгалтером на українсько-німецькій фірмі, де займалася також перекладом німецької мови . Пізніше, як і всім молодим активним людям, мені не сиділося на місці і я помандрувала до Польщі.  У Варшаві я стала вивчати  Бухгалтерський облік, але рівень польської мови був у мене дуже низький. Проте за кілька місяців я з легкістю вже здавала презентації, реферати екзамени на польській мові. Для вивчення